Уявіть собі, що кожен з нас є режисером власної життєвої історії. Змінюються актори, декорації, а сюжет залишається тим самим, ми колу проживаємо ту саму драму. Якась невідома сила змушує людину приймати важливі рішення, і згодом вона дивується: як таке могло статися?
Життєвий сценарій – це неусвідомлений план життя, який складається ще в ранньому дитинстві на основі сімейної історії, дитячих казок і уривків інформації, які дитина отримує із зовнішнього світу.
Виявляється, у кожної людини існує неусвідомлений життєвий план, який з’являється ще в дитинстві. І буває так, що як би людина не старалася, нічого не виходить: ідеї реалізувати не вдається, здобута престижна спеціальність виявляється незатребуваною, особисте життя не складається, фінансова криза підступає…
Написаний колись сценарій працює несвідомо, і найчастіше людина більшу частину життя проживає в нерозумінні щодо свого сценарію.
Види сценаріїв
Сценарії діляться на виграшні, програшні та безвиграшні.
Переможець (виграшний сценарій) завжди легко йде по життю. Він задоволений собою і всім, що робить. Виграш переможця – це досягнення його цілей. Він не втрачає жодної можливості для досягнення успіху. Його життєве кредо: «Мета виправдовує засоби». Якщо переможець програє в одній галузі, то не боїться пробувати реалізувати себе в іншій. Він не може бути неуспішним.
Той, хто програв (програшний сценарій), ніколи не досягає мети, йому незнайоме почуття задоволення. Подібні сценарії можуть бути різного ступеня тяжкості. Перший ступінь втілюється в легких втратах, конфліктах на роботі, депресії, провалах іспитів. Другий ступінь тяжкості програшного сценарію має серйозніші наслідки. Це низка звільнень з роботи, часті госпіталізації, крах особистих стосунків. Сценарій третього ступеня тяжкості завжди закінчується фатальними подіями: смерть, інвалідність, смертельна хвороба, психічні розлади тощо.
Середнячок (безвиграшний сценарій) – звичайна, нічим не примітна, банальна людина. День її схожий на день, а ніч на ніч. У нудному житті середнячка нічого не відбувається, воно тече як повільна річка – без злетів і падінь, радощів і прикрощів. Його життєвий принцип говорить: «Не ризикуй. Гра має бути безпечною».
Ця класифікація, звичайно ж, умовна. Найчастіше життєві сценарії являють собою поєднання різних варіантів. Людина може бути переможцем в карєрі і лузером в стосунках, наприклад.
Протягом життя ми продовжуємо наступати на одні й ті самі граблі: руйнуємо стосунки, не приймаємо змін в житті, знову і знову займаємося тим, що не приносить нам задоволення. Пояснення просте: ми здійснюємо і втілюємо в життя власний, зазвичай не усвідомлюваний сценарій, прагнемо організувати навколо себе безпечний світ, дотримуючись логіки своїх дитячих рішень.
Парадокс: ми намагаємося вирішити свої дорослі проблеми за допомогою стратегій, які вже давно не є вдалими і отримуємо зовсім не той результат, якого очікували.
Пам’ятаєте, які казки читали вам батьки? Ви коли-небудь замислювалися, на якій платформі побудовано казкове оповідання? На омані! Практично всі казки вчать дитину заслуговувати на щось хороше шляхом подолання випробувань. Але що це за випробування? Вони перетворюють головного героя на жертву: перш ніж чогось досягти, він має настраждатися! Згадайте ту саму Попелюшку, яка терпить приниження і глузування від злої мачухи та своїх сестер, трудиться в поті чола і підкоряється безглуздим вимогам.
Попелюшка нічого не робить для поліпшення свого життя, але звідки не візьмись з’являється добра чарівниця, махає чудовою паличкою – і все кардинально змінюється. Проблема в казці вирішується магічним чином, чого в реальному житті бути не може. Якщо таке і трапляється, то дуже рідко, до того ж часто потім з’ясовується, що насправді спрацював усім відомий принцип «безкоштовний сир буває тільки в мишоловці». Подібна поведінка напевно часто трапляється у ваших знайомих і проявляється в тому, що вони сидять і чекають «чарівництва» із зовнішнього світу: принца на білому коні, появи цілителя, виграшного лотерейного квитка тощо. Людям властиво жити за планом, створеним у ранньому дитинстві на підставі якихось засвоєних правил, але згодом виявляється, що реальне життя абсолютно цьому плану не відповідає.
Як діє сценарій.
Від чого залежить якість життя людини? Упевнений у собі скаже: «Звичайно ж, від мене самого». І буде частково неправий: у житті присутні також спадковий фактор, зовнішні події, інші люди і обставини. Якщо в ранньому дитинстві ви вирішили жити до ста років, то не факт, що це станеться. Здійсненню цього плану може перешкодити, наприклад, аварія. Але, якщо ви сідаєте за кермо на підпитку або втомленим, то рішення вкоротити собі віку приймаєте ви, неусвідомлено звичайно . Як же зрозуміти роботу сценарію? По-перше, якщо ви не можете чітко пояснити чому прийняли рішення. По-друге, якщо ви постійно потрапляєте в схожі ситуації з несприятливим результатом, отже, ви згідно з власним прихованим планом ці ситуації самі вибудовуєте.
Сценарні послання.
Важливу роль у нашому дорослому житті відіграють батьківські оцінки. Як вас називали в дитинстві батьки? Як вони емоційно реагували в ситуаціях, коли ви помилялись? Варіантів може бути багато: від «Нічого, синку, прорвемося, я тобі допоможу» до «Ледар, ти нічого сам не доб’єшся в цьому житті». Сильними сценарними посланнями можуть бути непрямі оціночні визначення. Зазвичай це інформація про дитину, яку батьки обговорюють за “призачиненими дверима”, а дитина насправді чує розмову. Що говорила про вас ваша мама: «Він такий розумник» чи «Боже мій, він зведе мене в труну і сам погано скінчить»? Дитина, почувши інформацію про себе, завжди вважає, що вона правильна. Для того щоб сценарні послання були остаточно засвоєні дитиною, вони повинні мати регулярну основу. Поєднання травматичних подій і повторюваних послань створює основу сценарію життя. Тільки володіючи інформацією про своє минуле, можна змінити майбутнє. Для цього необхідно переглянути й зрозуміти матрицю свого сценарію.
Вправа
На аркуші паперу не замислюючись запишіть послання, отримані від своїх батьків. Подивіться уважно на цей список.
Позначте у списку ті заборони, які були для вас дуже значущими. Спробуйте пригадати, яка із заборон належала батькові, яка матері, яка обом батькам? Коли ваші батьки пишалися вами, а коли були на вас розсерджені? Як ви дізнавалися, що вони задоволені чи незадоволені вами? Маму чи тата ви нагадуєте своєю поведінкою?
Сценарні схеми.
Дослідники проблеми життєвого сценарію виявили дивовижний факт. Виявляється, існує всього шість сценарних схем: «Раніше», “Після”, “Ніколи”, “Завжди”, “Майже” і “Невизначений сценарій”. Ерік Берн, автор теорії транзактного аналізу, проілюстрував кожну давньогрецьким міфом.
Схема «Раніше»
Давньогрецький герой Геракл, перш ніж стати напівбогом, мав виконати цілу низку важких завдань, і одне з них – очистити Авгієві стайні від гір гною. Людина, яка проживає свій сценарій за схемою «Перш», дотримується такої позиції: «Я не можу веселитися, перш ніж закінчу роботу». У всіх варіантах цієї позиції міститься думка: «Щось хороше неприпустимо перш, ніж буде закінчено щось менш хороше».
Схема «Після»
Цю схему можна проілюструвати міфом про Дамокла. Цар проводив життя в бенкетах і розвагах, але над головою в нього на кінській волосині весь час висів меч. Одного разу Дамокл побачив його – і відтоді не знаходив собі спокою. Він жив у постійному страху, що меч може впасти. Людина, що живе за сценарієм «Після», вважає, ніби може радіти сьогодні лише за рахунок того, що завтра на нього впаде дамоклів меч долі; його гасло: “Сьогодні я можу веселитися, але завтра мені доведеться за це заплатити”. Прикладом може також бути людина, яка, виголошуючи тост, зазначає: «Чудовий вечір! Але завтра моя голова буде розколюватися».
Схема «Ніколи»
Схемі «Ніколи» відповідає міф про давньогрецького Тантала, приреченого на жахливе покарання. Страждаючи від спраги й голоду, він стоїть у воді, що доходить до підборіддя. Йому варто лише нахилитися, щоб втамувати спрагу. Але щойно він нахиляється, вода відступає. Над Танталом схиляються гілки з прекрасними плодами. Але щойно він простягає до них руки, налітає порив бурхливого вітру і забирає гілки. Улюблена тема власника цієї схеми звучить так: «Я ніколи не зможу отримати те, чого мені хочеться найбільше». Багато чоловіків часто говорять, що хотіли б мати постійні стосунки з якою-небудь жінкою. Але бажані стосунки в них ніколи не складаються. Насправді вони, схоже, навіть не намагаються відвідувати місця, де могли б зав’язати серйозне знайомство. Таким людям завжди заважає щось у зовнішньому світі. Власні внутрішні перешкоди для досягнення мети виносяться ними у зовнішній світ за типом проекцій. Люди зі сценарною схемою «Ніколи» схильні повторювати день у день – на кшталт зіпсованої платівки – свою сумну історію, розповідаючи оточенню про своє бажання, і не роблять для його здійснення жодних кроків.
Схема «Завжди»
Ця схема відповідає давньогрецькому міфу про вправну ткалю Арахну, яка дещо необачно викликала на змагання в ткацькому ремеслі богиню Мінерву. Ображене божество перетворило її на павука, приреченого вічно ткати свою павутину. Людина, що діє за схемою «Завжди», задається питанням: «Чому зі мною завжди це трапляється?» Деякі жінки примудряються по три рази вийти заміж і розлучитися, щоразу знаходячи стосунки, які їх не задовольняють. Багато чоловіків постійно змінюють місця роботи і проживання, які їх не влаштовують, на подібні. Вибір таких людей від початку неправильний.
Схема «Майже»
Ілюстрацією може слугувати міф про Сізіфа, який прогнівив запальних грецьких богів і був навічно приречений вкочувати на гору величезний камінь. Щоразу, коли він майже досягав вершини, камінь вислизав у нього з рук і котився вниз, до самого підніжжя. Діючи за схемою «Майже», людина говорить, подібно до Сізіфа: «Цього разу мені майже вдалося». У таких людей завжди «майже прочитана книжка», «майже помита машина», «майже прибрана квартира», «майже крісло керівника» тощо. І постійно знаходяться обставини, які заважають довести справу до кінця.
«Невизначений сценарій»
У цій схемі присутній поворотний пункт, після якого все змінюється, але для людини з невизначеним сценарієм після поворотного пункту нічого немає. Деякі люди ставлять перед собою тільки короткострокові цілі. Досягнувши їх, вони не знають, що робити далі, і метушаться, доки не підвернеться що-небудь ще. Тоді вони ставлять перед собою наступну короткострокову мету – і все повторюється. Гасло невизначеного сценарію: «Досягнувши цього, я не знатиму, що мені далі з собою робити…» Схеми розвитку життєвого сценарію можуть комбінуватися, але в більшості людей певна схема переважає. Деякі поєднують дві схеми: одна головна, а друга другорядна. Такі схеми передаються від батьків до дітей шляхом наслідування батьківського прикладу. Будь-який життєвий сценарій може бути підданий змінам, коригуванню та переписуванню. Головне – зрозуміти свою сценарну життєву схему. Усвідомлення сьогодення обов’язково сприятиме змінам майбутнього.
