Уявіть собі мапу авіарейсів, де зображено всі міста до яких тетить літак якоїсь авіакомпанії. Приблизно так виглядає нейромедіаторна система мозку – усі нейрони, які виробляють конкретний нейромедіатор, або реагують на нього, поєднані в єдину систему. Наприклад, серотонінова система – це всі нейрони, які реагують на серотонін (як літаки компанії летять до конкретного міста). Мозок спирається на числені нейромедіаторні системи для різних видів опрацювання інформації і кожен з них впливає на депресію. Колись наука вважала, що депресію спричиняє брак норепінефрину, потім – серотоніну. А зараз ми знаємо, що все набагато складніше. Чимало нейромедіаторних систем впливають на депресію і самі опиняються під її впливом. Ось їх основний перелік:
Серотонін – підтримує силу волі, мотивацію і настрій.
Норепінефрин – допомагає мислити, зосередитись і боротись зі стресом.
Дофамін – підсилює задоволення і допомагає у боротьбі з шкідливими звичками.
Окситоцин – поглиблює відчуття довіри, любові і близкості, знижує тривожність.
Мелатонін – покращує сон.
Ендорфін – полегшує біль і покращує настрій.
Ендоканабіоїди – покращують апетит, підсилюють відчуття спокою та комфорту.
Це спрощене пояснення, але загалом кожен медіатор причетний до окремого симптому депресії. Усі вони потрібні для коректної роботи мозку і всі вони взаємодіють між собою. Нажаль, депресія – це не лише нестача якогось нейромедіатора, тому її неможливо вилікувати прийнявши дозу преперату. Проте, це часткове вирішення. Якщо підвищити рівень дофаміну, зросте задоволення і ви зможете подбати про себе. Потім зявиться мотивація, будуть приходити результати і поступово життя покращиться. Розмовна психотерапія в поєднанні з антидепресантами дає хороший, тривалий результат.
