– Мам, а чому в слона такі великі вуха?
-Чому, чому! Тому! Одягайся швидше.
– Скажи, а ти мене любиш?
-Ой, ну досить. Вічно ти це питаєш.
Ось так люди божеволіють.
Ні, це не жарт. Щоб звести людину з розуму, достатньо просто систематично і тривалий час ігнорувати її. Не відповідати на запитання, закатувати очі, підкреслювати безглуздість звернень.
Ігнорування – це взаємна дія. Хтось – ігнорує, інший – дозволяє це робити.
Це гра, в яку грають обоє.
Той, хто ігнорує може підсилювати гру.
Той, кого ігнорують, стає слабким і дезорієнтованим і поступово божеволіє.
Підсилювати гру люди можуть маніпуляцією, коли змушують партнера робити те, чого він не хоче.
(а тепер задумайтесь як часто ми застосовуємо силові ігри по відношенню до дітей, приміром – змушуємо доїдати все що на тарілці, одягати те, що каже мама…)
Ще для силової гри необхідний дефіцит якогось ресурсу, наприклад уваги.
Партнери, які грають в силові ігри, не отримують того, чого потребують, навіть попросивши про це.
Ось так просто виявляється зійти з розуму – систематично і тривалий час не отримувати того, в чому є потреба. Особливо не отримувати уваги від значимої людини.
А щоб подбати про свій здоровий глузд потрібно вчитись боротись з ігноруванням.
Як?
Просити,пояснювати. Зробити паузу, привернути увагу, назвати власну потребу, пояснити чому це важливо і попросити про її задоволення.
І пам’ятати, що нехтувати власними потребами та дозволяти себе ігнорувати – це вибір жертви. А ми ж не такі, вірно?
#це_простіше_ніж_здається
